D’addario NYXL: вище, швидше, сильніше
Струни D’addario NYXL – у чому їх плюси, мінуси та на відміну від інших давно відомих моделей – читайте далі.
Ох, на які хитрощі не йдуть виробники струн, щоб обігнати своїх конкурентів і збільшити кількість продажів. З різних сторін на гітаристів сипляться шаблонні фрази, а-ля: «наші струни живуть довше!», «Найяскравіше звучання!», «Чудовий контроль!» і т.д. і т.п. Складається відчуття, що нам намагаються продати гарячу путівку до Ліберії: ми сумніваємося, а туроператор всіляко запевняє, що це найкраще місце на планеті всій. Ну самі подивіться яка там краса!
На жаль, у багатьох випадках за рекламними слоганами не стоїть зовсім нічого. Струни як струни, десь жорсткіші, десь м’якші, зношуються всі практично однаково і рвуться так само без попередження. Придумали і Signature Series, мовляв купуй струни благословенні кумиром, і змішані калібри, і сплави всілякі… Загалом варіантів ставку, а толку мало. Різницю відчувають далеко не всі, хіба що у ціновому плані. Якщо і те й те звучить однаково, то навіщо платити більше? (с)
Проте, все ж таки є окремі виробники, продукція яких самобутня та унікальна. Приміром, Elixir чудово виїхали за рахунок полімеру (який, до речі, дійсно «працює»), Ernie Ball незручно чіпляють нас невисокими цінами і цілком здоровою якістю, а ось D’addario цього разу не видали справжній хіт продажів, повз якого просто не можна пройти.

Про D’addario не чув тільки лінивий. Багато гітаристів хоч раз купували струни цього виробника і я впевнений, навряд чи могли виникнути якісь нарікання на їхню якість. Все досить складно, своє місце на ринку вони вибороли і здавалося, що всіх все і так влаштовує.
Однак, одного разу фабрика D’addario з Нью-Йорка явила світові нову модель NYXL. Концептуально інші з погляду виробництва, зі своєю родзинкою. Навколо NYXL піднявся нехилий галас, блогери тут же кинулися робити на них огляди і чи не вперше D’addario стали всерйоз сприймати як прямого конкурента Elixir і DR. У чому справа, запитаєте ви? Робіть ставки, панове.
Вустами виробника
МОРПАНЧЕНДКРАНЧ. І в риму, і правда. Виробник недвозначно говорить нам про те, що звук NYXL став більш проривним і хрустким. Навіть таку милу картинку нам надали, де на частотній шкалі ми можемо побачити підйом в області від 1 кГц до 3,5 кГц.

Іншими словами, ці струни мають прекрасну співучість особливо у високому регістрі і чудово читаються в міксі. Нікельована високовуглецева сталь робить свою справу, відкриваючи звук максимально. Також важливий чинник – було перероблено обмотка на користь збільшених магнітних характеристик, унаслідок чого природним шляхом було збільшено рівень вихідного сигналу. Все це в комплексі грає нам на руку, особливо коли йдеться про важку музику. Але далі – більше.
Наступною, не менш важливою перевагою є здатність цих струн тримати стрій. І, скажу я вам, стрій вони тримають не гірше за спартанців. На цьому графіку ми можемо побачити як розлаштовуються ці струни, у міру того, як здійснювалося 55 циклів використання тремоло.

На цю тему D’addario навіть записали окреме відео, щоб наочно продемонструвати цей процес.
Інші нюанси
Зі звуком та стабільністю у строю ми розібралися. А що ж за відчуттями? Погравши на цих струнах, я про себе відзначив їхню м’якість: усі гітарні проблеми у вигляді бендів і вібрато стало робити набагато легше. До речі, виробник запевняв, що «тягнути» їх можна вище, ніж інші – не збрехали. Їхня м’якість у поєднанні з чуйністю у зміні тону в міру висоти бенда роблять усі ці питання максимально простими. Деяким гітаристам така податливість може не сподобатися, до цього доведеться звикати.
Я готовий порадити D’addario NYXL на пробу кожному. Їхнє звучання натуральне і розкуто, також присутній шуканий комфорт при грі. Насамперед раджу звернути на них увагу тим, хто грає у важких стилях, оскільки та сама відкритість і різкість не дуже підходить для «лайтових» жанрів. Але тут справа смаку, звичайно. Насамкінець зазначу, що на даний момент немаловідомий гітарист Олександр Пушний зробив вибір саме на користь NYXL. Думаю, цей факт каже сам за себе.