Электрогітаристам: топ 7 комплектів струн для гри у важких стилях
Спершу може здатися, що це дрібниця. Проте, практика показала, що вибір струн впливає на характер звучання гітари і ставитися до цього потрібно з усією серйозністю. Правильно підібраний комплект здатний змусити гітару “гарчати” і “вистрілювати” в міксі, у свою чергу, як інший, невідповідний, зробить гітару безликою. Замість ножа можна отримати дерев’яний брус, що не в’яжеться з філософією нашої сьогоднішньої теми. Виходячи з власного досвіду, а також досвіду моїх колег, хочу представити твоїй увазі сім моделей, на які варто звернути увагу гітаристам з “важкої вагової”. Пройдемося за характеристиками та особливостями, не забуваючи і про недоліки. Давай починати.
Ernie Ball Skinny Top Heavy Bottom
Незважаючи на широку експансію струн із покриттям, класика залишається класикою. Нікельована сталь, луджений шестигранний керн та традиційно найвища якість Ernie Ball. Ці струни досі користуються великою популярністю серед гітаристів, для яких натуральність та природність звучання відіграють особливу роль у творчості.
Ernie Ball Skinny Top Heavy Bottom пропонують вирішити дві проблеми одним махом: на перших трьох струнах ми отримуємо яскравий та співочий звук, а на трьох нижніх впевнений та м’ясистий. Їхньою відмінністю на перегрузі є хрумкий звук з гарною серединою, завдяки чому гітара відмінно читається в міксі. Виробник по суті поєднав дві моделі в одній: перші три струни калібру нагадують Ernie Ball Ultra Slinky (10-48), а три нижні струни навівають теплі спогади про комплект Burly Slinky (11-52). Це якийсь компроміс між тонкими та товстими струнами, що взяв усе найкраще від обох варіантів. Такий калібр особливо оцінять універсальні гітаристи, які грають як соло, і ритм-партії. Ці струни вигідно звучать у будь-якому контексті, що особливо буде очевидним за наявності активних звукознімачів. Відсутність покриття обіцяє нам натуральний звук, взамін на довговічність. Але що тільки не покладеш на вівтар, якщо хочеться наголосити на найсильніших тональних сторонах інструменту?
D’Addario NYXL
Колись мені вже доводилося писати про ці струни окремо, бо двома словами тут не обійдешся. D’addario явили всю свою технологічну міць при створенні цих струн, внаслідок чого ми бачимо концептуально відмінний від інших продукт.
Насамперед зазначу, що це надміцні струни із високовуглецевої сталі. Вони мають покращені магнітні характеристики, в результаті чого звучання значно додає в динаміці, пресенсі і панчі. Це все ще струни без обмотки, але технологія волочіння сталевого осердя в парі з фірмовою обмоткою Fusion Twist зробили ці струни неймовірно пробивними та стабільними у строю. Як запевняє виробник, D’Addario NYXL на 131% краще тримають лад, ніж інші. Вони показали дивовижну стійкість у цьому плані після 55 повних циклів використання тремоло під час заводського тесту, що вже багато про що говорить.
З погляду відчуттів при грі – причепитися мені не було до чого, хоч би як я намагався. Чуйність у струн хороша, тягнутися легко і невимушено, тактильно м’які, з хорошим контролем. Ці струни добре підійдуть для тих, хто шукає щось більше, хто хоче без усякого спеціального покриття струн отримати трохи “скла” та брязкання – якщо твоїй гітарі не вистачає таких параметрів, то це те, що потрібно.
DR Dragon Skin K3 Coated Strings
Мабуть, одні з найбільш недооцінених струн на нашому ринку. Чи зі страху помилитися, чи просто за звичкою люди купують те, що вже “обкатано”. Бренд DR надзвичайно популярний серед західних гітаристів і не дарма, адже їхня продукція також самобутня і не менш якісна, ніж у тих самих D’addario. Саме ця модель має дуже цікаву особливість – фірмове покриття K3, яке тактильно фактично взагалі себе не видає. В одному зі своїх інтерв’ю відомий гітарист Gus G зізнався, що саме цей комплект якнайкраще відповідає його вимогам та смакам. Його особливо здивував той факт, що це струни з покриттям, оскільки ще ніколи струни такого плану не давали настільки натуральних відчуттів від гри. Немає відчуття “їзди по льоду” на літній гумі, вони не ковзають і не пробуксовують – всі технічні прийоми виконуються легко і невимушено, як на стандартних струнах без покриття. За звучанням – чиста міць, прекрасна проекція. Детальніше прочитати про ці струни ти можеш в одній із моїх статей.
Elixir Polyweb, Nanoweb, Optiweb
Напевно, на цьому моменті шанувальники Еліксир видихнули, бо без цих струн наш топ був би неповним. Про них знято, сказано і написано стільки, що не знати про них вже здається просто блюзнірством – на нашому ринку вони настільки прижилися, що, напевно, практично кожен гітарист раз-другий ставив їх комплект на свою гітару.
Я не дарма включив до списку одразу три варіації струн Elixir, тому що по суті їхня головна відмінність у товщині полімерного покриття з усіма витікаючими. Вони злегка відрізняються в характері звуку, але один факт їх все ж таки поєднує – всі вони чудово підійдуть для гри у важких стилях. Тут тобі і цікава “скляність” звуку, проекція, брязкіт і сік, що ллється (не забуваємо і про довговічність). Вони звучать яскраво, завдяки чому гітара недвозначно заявляє про свою значущість у міксі. Це не про натуральність, Еліксир на будь-якому інструменті залишає свій відомий відбиток у плані звучання. Тут чи так, чи ні, жодних компромісів. З мінусів, Полівеб досить слизькі, що припаде до душі далеко не кожному гітаристу.
D’addario XT
Знайомтесь – D’addario XT, найпопулярніший антагоніст вищезгаданих Elixir. Саме так бренд D’addario бачить сучасні струни із захисним покриттям, і це бачення припало до душі багатьом гітаристам.
Особисто я не хотів би порівнювати їх із Elixir, оскільки в плані звучання тут є принципова різниця. Elixir не намагаються замаскувати струни з покриттям під звичайні, вони не замахуються на натуральність і природність звучання, а ось D’addario все ж таки постаралися це зробити. Здавалося, це утопія – струни з покриттям, які звучать натурально, але при цьому зберігають свій дзвін досить тривалий час. XT реалізували це настільки добре, наскільки змогли – їх звук досить насичений, теплий, з серединою, що добре читається. Еліксіровського “скла” і брязкоту тут такою мірою немає, що припаде до душі власникам активних звукознімачів. Це той випадок, коли все перебуває у повному балансі.
Також варто відзначити ще один позитивний момент – вони не слизькі. Порівняно з Elixir Polyweb, відчуття від гри досить природні, контроль над струнами не викликає жодних нарікань. Їх точно варто спробувати хоча б раз, це справжнісінький хіт. Пропоную подивитися це відео порівняння, яке дасть певне розуміння специфіки звучання D’addario XT.
DR Strings Dimebag Darrell Hi Voltage
І знову повертаємось до DR. На цей раз це модель, благословенна самим Даймбег Даррелом з групи Pantera. На цьому, в принципі, можна було б закінчити, але давай розглянемо їх особливості.
Для початку зазначу, що вони справді гучні. Якщо без підключення порівнювати їх з іншими струнами, DR Strings Dimebag Darrell Hi Voltage відчутно краще в цьому параметрі. Відповідно, при грі на перегрузі ми отримуємо більший рівень вихідного сигналу, завдяки чому гітара звучить жорсткіше та агресивніше.
Дальше більше. Ці струни дуже добре контролюються і мають неймовірну стабільність навіть при найінтенсивніших навантаженнях. Бенди, хаотичне смикання тремоло – вони будуть усупереч усьому тримати лад настільки добре, наскільки це можливо. Сам Даймбег сказав про ці струни так: «Я почав грати на цих струнах 1995 року. Мені подобається відчуття від струн DR та їх відгук – я реально можу їх контролювати! Вони відмінно підходять для всього – від великих бендів до роботи з тремоло, вони ідеальні для соло, що холодять кров, і потужних рифів».
Ernie Ball M-Steel
Насамкінець приберіг дуже цікавий екземпляр від Ernie Ball. Матеріал обмотки з кобальту, у поєднанні з жилою з мартенситно-зістареної сталі видають щось по-справжньому зле і наполегливе. Обмотка з кобальту, наче стероїди, роздмухує магнітні характеристики струни до максимального рівня, завдяки чому рівень вихідного сигналу видає приголомшливі показники. Їх динаміка, проекція та яскравість тону будуть гідно оцінені гітаристами, які намагаються вичавити максимум зі своєї гітари. Ці струни створені саме для гри у важких стилях, я просто фізично не сприймаю жодного іншого призначення для них.
Мартенситно-зістарена сталь, що цікаво, знаходить своє застосування навіть в аерокосмічній галузі. Шестигранний сердечник із цієї сталі забезпечує шикарний контроль та стабільність, також впливаючи і на характер звучання. Яскраві верхи, глибокі низи, повна віддача та агресія – ось, що таке Ernie Ball M-Steel. Якщо хочеться щось трохи скромніше, раджу звернути увагу на Ernie Ball Slinky Cobalt: цей комплект не настільки вибуховий, але загальний характер звучання цього сплаву дасть тобі витягнути з гітари те, що вона так намагалася від тебе приховати.
Висновок
Цей топ я складав, виходячи зі свого досвіду, а також досвіду моїх колег з музичного цеху. Не виключено, що тобі може сподобатися якась модель струн, що не представлена тут, так що не бійся експериментувати. Тут я рекомендую те, в чому впевнений особисто – всі ці комплекти заслуговують на увагу, кожен з них зі своїми унікальними особливостями і нюансами. Що найважливіше, визначальну роль грає саме твоя електрогітара. Наявність пасивної або активної електроніки, вид деревини, товщина корпусу і зрештою переваги в звуку – все це відкриває величезний ланцюг комбінацій, що відкриває тобі великий простір для експериментів.
На правах реклами скажу, що нещодавно я написав дві статті для гітаристів. Теми досить актуальні і я навіть сказав би, злободенні: стреплоки та нюанси підбору медіатора. Рекомендую до прочитання та за традицією відкланяюся. До нових зустрічей на Monkey Blog!
