Чи завжди у всьому винен барабанщик?
Барабанщику варто наплювати на все і грати на повну. Чому — розповідає Ігор Мережаний, барабанщик гурту FIRE PLACE.
Барабанщики – це такі люди, які завжди всім заважають. То сусідам, то кружку шахістів по сусідству, то адміністратору клубу, який панічно боїться барабанів, то бабці, яка приїхала на свята відпочити, обравши як відпочинок скопування городу за кілька квадратних кілометрів. Що тут казати, якщо навіть своїм колегам — музикантам, барабанщики також не рідко заважають! Раз у раз чуєш на репетиціях “тише, тихіше!” При тому коли потрібно грати таку музику, яка категорично не терпить “легких дотиків”.
Якось мене, як барабанщика, який грає переважно рок, це все остаточно дістало, я послав усіх любителів тиші “в сад” і став грати так, як потрібно, як того вимагає стиль і ні як інакше! І я поясню чому. Для себе я зрозумів кілька важливих нюансів, які згодом стали для мене правилами, яких тепер я максимально намагаюся дотримуватись.
1.Якщо барабани на концертному майданчику звучать надто голосно, то всі питання до звукорежисера. Моє завдання грати так, як цього вимагає музика.
2.Якщо акустика концертного майданчика схожа на сходовий майданчик, то прокатник має ставити “драмшилд”, який на такі випадки заздалегідь прописаний у райдері.
3.Якщо на репетиції барабани звучать голосно, то важливо подбати про акустичне оформлення реп.
4.Якщо хтось із музикантів просить мене зіграти в «гучній» музиці тихо, то я йому раджу спробувати зіграти теж тихіше, але не знизивши рівень гучності на комбіці, а ударяючи по струнах слабше. І коли гітарист чи хтось ще, каже щось на кшталт “а як же моє звуковидобування?”, то я йому відповідаю те саме.
Більше того, коли я гратиму на репетиції тихіше, ніж того вимагає музика, то, швидше за все, на концерті, музиканти мене чутимуть погано і проситимуть грати значно голосніше. Але, оскільки до цього, протягом тривалого часу я репетирував, складав і вивчав свої партії тихо (а це мається на увазі те, що я грав з меншою силою, з іншою подачею і звуковидобуванням, витрачаючи при цьому мінімум енергії, і це, у свою черга, обов’язково вплинуло на манеру виконання), то потім я починаю грати так, як мені на даний момент грати незвично, у зв’язку з чим я починаю відчувати дискомфорт під час гри, а ще + частка хвилювання, інший звук, інша обстановка і це все нерідко може вилитися в косі погляди в мій бік від колег по сцені.
Природно, це не стосується тих випадків, коли на репетиції відбувається процес розбору нової пісні, під час якого не варто натискати з усіх. Звичайно, зважаючи на мій досвід, я вже навчився швидко адаптуватися до будь-якої обстановки при необхідності, але все одно, це, швидше, вимушений компроміс, ніж професійна якість.
Тут такий феномен. Музиканти завжди хочуть звучати на концерті добре, але при цьому на репетиції грають зовсім не так як на концерті. Ми часто сподіваємось на те, що на концерті звук буде кращим, ніж на репетиції! Це в корені не вірно і пахне дилетантством! Якраз, на репетиції звук має бути максимально комфортним і про це дуже важливо подбати. Ми повинні чітко та детально чути всі інструменти, а не здогадуватися про те, що грає конкретний інструмент у певній частині пісні. І кожен музикант повинен грати з природною «подачею» та звуковидобуванням, наближено до того, як він гратиме на концерті.
У групі FIRE PLACE, де я зараз граю, виходячи з наших можливостей, ми максимально ретельно підійшли до питання свого звучання на репетиціях. Крім того, що ми подбали про звукоізоляцію приміщення, ми придбали собі відносно не дорогий 18-ти канальний рековий цифровий мікшерний пульт з 6-ма моніторними лініями вартістю близько 600 $ (я вважаю, що це мізерна інвестиція в якість свого звучання). Цей пульт має функцію поканального запису., тобто. тепер, коли ми репетируємо, то одночасно записуємо те, що граємо. У процесі ми маємо можливість все прослухати як загалом, так і окремо кожен інструмент. Це дуже економить час, усуваючи можливі суперечки у групі щодо аранжувань та розмов типу «Ти тут налажав! -Ні я тут не лажав! ». Також, ми репетируємо у навушниках, кожен музикант має свою окрему моніторну лінію і можливість самостійно індивідуально, за допомогою планшета або смартфона налаштовувати собі баланс інструментів.
Спочатку нам було моторошно не звично так грати і доходило до ідеї відмовитися від репетицій у навушниках і репетирувати як раніше, як звично. Але потім ми вирішили розібратися в тому, чому, незважаючи на те, що ми добре чуємо один одного, і у кожного у вухах все звучить на належному рівні, то все одно відчуваємо якийсь незрозумілий дискомфорт. Причина виявилася, банально, у тому, що коли чітко чуєш усе, що кожен грає, тоді, так само, не менш чітко, чути й огріхи у виконанні. Чути як барабанщик прискорює брейки, як басист встромляє повз бочки, як гітарист не витримує паузи і як вокаліст не потрапляє в ноти. Коли знімаєш навушники, то чути, що акустика приміщення, як би, згладжує всі ці недоліки і начебто все звучить норм, але варто знову їх одягнути і картина змінюється в протилежний бік.
У результаті, у вухах звучить одна суцільна лажа і саме це викликає почуття дискомфорту. Часом буває, що люди не вірять своїм вухам, нарікаючи на поганого звукорежисера, неякісне обладнання, але, як кажуть, поганому танцюристу… Через деякий час ми все ж таки звикли репетирувати таким чином і зараз я розумію, що інакше і не можна, якщо ви займаєтеся чи хочете займатися музикою професійно та робити свою справу максимально якісно.
Тому не варто напружувати барабанщика за те, що він має найгучніший інструмент; не варто підлаштовуватися під погану акустику, тому що цим ви жертвуєте своїм звуковидобуванням, яке є невід’ємною частиною вашої майстерності; не варто думати що на концерті звучатиме краще, адже якщо на репетиції не звучить, то на концерті тим більше не буде; і навпаки, якщо ви звучите на репетиції на 200%, то на концерті, коли хвилювання та інші різні фактори вкрадуть у вас ваші 100%, у вас залишаться ще 100% і цього буде цілком достатньо, щоб люди, які прийшли на ваш концерт, отримали достатню порцію позитивних вражень, щоб їм захотіти ще не раз відвідувати ваші виступи.
