Міфи у світі мистецтва
Якщо ви все ще вірите у стереотипи у світі мистецтва, то команда Monkey Music вже поспішає вам на допомогу. Читайте цю статтю та розвіюйте міфи разом із нашим експертом Микитою Слюсарським.

Усі рок-музиканти наркомани. У шоу-бізнес можна потрапити лише через ліжко. Усі естрадники співають виключно під фанеру.
Це (припустимо) Альоша, і він так вважає. Більше того, так вважає не один мільйон людей. А тепер уяви такого Альошу, якому доля подарувала можливість працювати у ЗМІ та для тих самих мільйонів писати брудні «викривальні» статейки про те, як цікаво в нас усе влаштовано. “Піпл хаває”, всі задоволені.
З часом ці припущення стають чимось більшим, а, точніше, міфами. Чимось загальноприйнятим, що ніби «має місце бути». Приходячи до продюсера дівчина, почне знімати спідню білизну, а якийсь підліток посоромиться вступити в місцевий локал-бенд, боячись, що ті виявляться запеклими шанувальниками гвинтиків, гайок і коліщатків.
Але це в найгіршому випадку. Зрозуміло, більша кількість міфів невинні і прості – перевірятимуть їх на правдивість масам ліньки, ну вони віритимуть у якусь небилицю… Що з цього? Від цього нікому не гірше (а діячам мистецтва, часом і краще), хіба що правда таїться десь поряд і до неї досить просто дотягнутися рукою…
Що ми спробуємо продемонструвати в цьому розділі!
Але спочатку, не завадило б детальніше вивчити наш об’єкт під назвою «міф»: що це за фрукт і з чим ми його їстимемо? Давай проведемо невелике розслідування!
Середовище існування
У нашому випадку жертвою будуть міфи, які так чи інакше пов’язані з мистецтвом. Кіно, музика, живопис, література – скільки простору для здогадів та вигадок! Щоправда, “сектор поразки” у них різний. Одні б’ють одразу масово, не соромлячись посягнути на те, що стривожить серця мільйонів: згадати хоча б чутки про сексуальні уподобання Майкла Джексона (хай простить мене поп-король). Ці перипетії стали справжнім «вундерваффом» для довірливих слухачів, тоді як жовта преса, захлинаючись своєю слиною, перераховувала колосальні гонорари.
Інші ж, своєю чергою, націлені на більш вузьку, конкретну аудиторію. Навряд чи середньостатистичному слухачеві буде принципово важливо дізнатися, яким таким чином були оброблені ударні в пісні «When The Levee Breaks» від Led Zeppelin. А ось звукорежисери до цього дня сперечаються між собою, даючи шанс міфу про «дивовижні властивості акустики».
Аналізуючи те, як швидко міфи визначаються з охопленням та публікою, цілком логічно виникає питання:
Що ж вони за функція? Адже комусь має бути від цього вигідно…
Так! Так! І ще раз так! Вигода, мабуть, і є самоціллю виникнення міфу. Давай разом на прикладі одного з них розглянемо, як працює цей механізм!

– Джек…
– …
– Джек!
-…
– Джек, човен!
-…
-Джек, повернись…
– (буль-буль-буль)
Цю сцену пам’ятає кожен. Якщо зібрати воєдино всі пролиті над цим моментом сльози, можна було б пустити з їхньої хвиль ще один Титанік. Але цікаво тут інше! Незадовго після екранізації все частіше почали випливати (лови гумор) думки про те, що Джек міг врятуватися, помістившись з Розою на тому злощасному плоту. Міф народжений і впевнено тримається на плаву (знову гумор, вибач, Джек). Тягнемо за ниточки і дивимося, що ж цей міф накоїв.
- Почалося активне обговорення ситуації, додатковий резонанс навколо фільму
- Культові хлопці «Руйнувачі міфів» знімають присвячений нашому міфу (#тавтотавтологія) випуск. Додатковий резонанс + зірваний куш у телевізійників, як і самих «руйнівників»
- Актори, природно, не залишилися поза увагою, додатковий піар
- Той, хто відповідає за реквізит до фільму, отримує по шапці (історія про це замовчує) чиясь кар’єра пішла на дно (автор, вистачить так жартувати).
Загалом, ситуація зрозуміла) Усі, хто були причетні до цього міфу, отримали свій шматочок пирога. Так і в будь-якому іншому випадку, адже міф має чудову функцію – робити свій об’єкт популярнішим (і приносити комусь по можливості гонорари). Не важливо, вірять у це все чи ні – запущено елемент дискусії, що, зрештою, обов’язково зробить свою справу.
Отже, кожен міф має шкалу користі і шкоди?
Не дивно, так. Не всі міфи приносять своїм героям гроші, славу та шану. Часом, той чи інший міф народжується з метою зіпсувати комусь життя (згадуємо поп-короля). Як думаєш, які фінансові втрати були у Джексона, щойно міф про можливу схильність до педофілії дійшов до мас? Думаю, всяко більше суми, яку ДіКапріо отримав за свій глибоко (гаразд, більше не буду) розкритий образ у Титаніці… Якщо конкретніше, то з усіма неустойками, що випливають, за підрив іміджу і скасування низки концертів (не враховуючи «приватні» рахунки з юристами) пішов у катастрофічний збиток: ~150 мільйонів доларів. Коментарі зайві.
Чому ж у них вірять?
ЗАраз буде невеликий шок – хвилина об’єктивності. Жодної відсеб’ятини, ніякого стеба – тільки сухі факти. Unbelievable, але за відповіддю ми звертаємося до психології, а якщо конкретніше – до Еріха Фромма.
Відповідно до його міркувань, людина на підсвідомому рівні хоче бути частиною якогось руху. Цим пояснюється популярність командних видів спорту, розвиток субкультур, організацій та інших «клубів за інтересами». У випадку з міфами маємо два протиборчі табори: вірю/не вірю, і, приєднуючись до тієї чи іншої сторони під час дискусії, ми потураємо примхам наших інстинктів. Погодься, через призму психології такі моменти виглядають набагато простіше!