Інтроверти в музиці: на шляху до успіху
Секс, наркотики, рок-н-ролл — три слова, які ідеально описують життя музикантів. Як би не так. Стереотипний образ рок-зірки вже давно відійшов на задній план, а в сучасній музичній індустрії все частіше лідирують ті, хто й не особливо любить з’являтися на публіці — інтроверти. Чим це пояснити і чому епатаж має лише примарну значущість? Розбираємось у всьому по порядку
Що каже наука?
Перш ніж заглиблюватися в наукові дослідження, варто прояснити: інтроверт — це людина, яка надає перевагу гармонії з внутрішнім світом ніж натовпу людей. Ми часто вважаємо, що інтроверти сором’язливі, але це не обов’язково так. Сором’язливість та інтровертованість — різні речі. Найважливіше тут те, від чого ви “заряджаєтесь”: від людей навколо, як екстраверти, або ж від спокою та тиші, як інтроверти.
За останні десятиліття вчені все більше поглиблювалися в проблему визначення типів особистості, які фактори можуть впливати на сегментацію, чому екстраверти поводяться так, а інтроверти інакше. Дослідження показують — поділ людей на інтровертів та екстравертів безпосередньо пов’язаний з індивідуальними відмінностями у функціях мозку. У інтровертів кровотік у лобових частках головного мозку та передньому таламусі сильніший — ці області відповідають за вирішення проблем та планування. Це нагадує урок біології у 9 класі, але bear with us, щоб відповісти на мільйон запитань про інтровертованих музикантів, потрібно залізти в теорію.
На цьому дослідники не зупинилися: ті самі лобові частки, які активно працюють у інтровертів, вкриті лобовою корою. І, як виявилося, лобова кора дуже важлива для зберігання музичної інформації в робочій пам’яті та розпізнавання структурних музичних патернів. Ці ж лобові частки активізуються, коли ви граєте музику. Докладніше про результати наукових досліджень можна дізнатися тут (англійською мовою). Такі, здавалося б, сухі наукові дані пояснюють як мінімум два спостереження: чому інтроверти можуть стати відмінними музикантами та митцями загалом і чому так багато артистів є інтровертами. Щоб розуміти краще, потрібно, у прямому значенні, залізти до них у мозок — відповіді на всі запитання вже там.
Інтроверсія – не перешкода
Навіть незважаючи на існування образу зірки з постійними появами на публіці та живими концертами перед сотнями тисяч глядачів, самі музиканти часто виявляються інтровертами. При цьому вони можуть танцювати в пір’ї на сцені, стрибати прямо в натовп і розгойдувати всіх — від перших рядів до трибун. Епатаж та публічність, яка моментами буває властива музикантам, може виявитися нічим більшим, ніж просто обгорткою. Та сама музичність і відчуття себе в музиці — ось що справді важливо у кар’єрі артиста. Нерідко ці особливі риси зустрічаються саме в інтровертів, яким сама природа подарувала схильність до особливого сприйняття музики.
Якщо ви музикант-початківець, який соромиться публіки і почувається незручно в натовпах людей — це зовсім не означає, що настав час ставити хрест на мріях зібрати Медісон Сквер Гарден або Уемблі. Ваша сором’язливість може бути просто ще однією ознакою особливої музичності, а не проблемою на шляху до цілей. Дотримуйтесь прикладів легенд музичної індустрії, які не тільки не дали інтроверсії зупинити їх, але й зробили її своїм козирем і рисою.
Музиканти-інтроверти
Будучи інтровертом, у музикантів є кілька варіантів виходу із ситуації: хтось повністю приховує своє обличчя, як це робить Sia та Marshmello, хтось просто залишається собою і ніяково, але мило спілкується з фанатами та пресою, а хтось переживає справжню трансформацію і залишає будь-яку сором’язливість за лаштунками, стаючи рок-зіркою на сцені. Прикладів існує маса, але кожен із них доводить – у музиці можна бути абсолютно вільним.
Marshmello – американський музичний продюсер і ідеальний приклад артиста, який просто не хоче, щоб його впізнавали скрізь і завжди. Він відомий колабораціями з топовими музикантами, але з часів прориву 2016 року публіка так і не побачила його обличчя — він приховує його за шоломом. Незважаючи на величезну кількість чуток і здогадів, Marshmello залишається непохитним і заперечує теорії, якими ділиться не тільки зацікавлені шанувальники, але й медіа. Наприклад, Forbes вважали, що за шоломом ховається Кріс Комсток, але Marshmello пізніше спростував цю інформацію.
“Я не знімаю свій шолом тому, що не хочу слави і не потребую її. Я щиро намагаюся створювати те, з чим люди могли б відчувати зв’язок”, – поділився артист в одному з інтерв’ю. Ми не знаємо всіх подробиць життя та сценічного образу Marshmello, але сміливо можемо сказати одне – якщо ви не хочете розкривати свою особистість, то на допомогу вам може прийти шолом, маска, довгий чубчик тощо.
Іноді музиканти просто звикають до преси та публіки, проходячи через панічні атаки та божевільні викиди адреналіну. Вони не ховаються за маскою, але часто пропадають із радарів. Наприклад, Адель – без перебільшення, символ британської музики.
“Я боюсь публіки. Якось під час шоу в Амстердамі я так злякалася, що втекла через пожежний вихід. Кілька разів мене нудило. Мені доводиться просто це терпіти. Я не люблю їздити в тури і в мене часто трапляються панічні атаки”, – зізналася артистка. Незважаючи на асоціальний, як для всесвітньо відомої співачки, спосіб життя, Адель не втрачає своєї популярності. До речі, зараз вона практично не з’являється на публіці — участь у Saturday Night Live у жовтні 2020 року стала її першим публічним виходом за чотири роки.
Такого ж способу життя дотримується і Ед Ширан, який постійно йде у творчу відпустку. І ісландці Kaleo, які мало спілкуються зі сцени з шанувальниками. Закритість не робить їх менш драйвовими та запальними, а невелика кількість інтерв’ю та громадських виходів не забирають ні грама популярності. Ні Адель, ні Ширану, ні ще сотням закритих музикантів інтроверсія не завадила досягти приголомшливого успіху.
Нерідко артисти переживають справжні трансформації на сцені. За лаштунками вони можуть бути мовчазними, але під час шоу вони ніби перетворюються на іншу людину — король поп-музики Майкл Джексон найяскравіший приклад.
“Я сидів і говорив: “Будь ласка, не викликайте, не чіпайте мене, я надто сором’язливий”. Але як тільки я вийшов на сцену, я взяв себе в руки, бо це справжня магія. Коли ти відчуваєш на собі світло софітів, присягаюся, всі ці почуття проходять”, – сказав Джексон в одному з інтерв’ю. Друзі та колеги описували його як максимально закриту і сором’язливу людину, чого не скажеш про того Майкла, який розривав на шматочки стадіони і задавав ритм усієї музичної індустрії. Своїм прикладом Джексон показав, що інтроверти можуть переживати справжні метаморфози, виходячи на сцену. Якщо ви соромитесь виступати, то вже один Майкл каже вам – варто спробувати. Навичку крутого перформансу можна прокачати, постійно практикуючись. Хто знає, може вся ваша невпевненість залишиться за лаштунками, а на сцену вийде справжня зірка.
Інтроверти у музиці вже давно навчилися заявляти про себе: хтось залишає свою закритість за кадром, а хтось просто ховається від світла софітів. І якщо ви думаєте, що інтровертованість обмежує можливості, саме час встати з дивана і довести: образ відв’язної рок-зірки — стереотип. У музиці важливо бути собою і, якщо ви інтроверт, то let it be, покажіть світові ваш талант і залишайтеся вірними собі та своїй творчості, як би там не було.
Інтроверсія лише ознака того, що ви особливо цінуєте свій внутрішній світ і готові ділитися ним через музику. Як ми бачимо, у багатьох відомих артистів чудово це виходить. Цитуючи одного з найкращих барабанщиків в історії музики Ніла Пірта, “можна бути інтровертом і ділитися всім”. І, звичайно, ламати стереотипи, що вкоренилися.
